Будь тверд и мужествен, когда идешь свой путь,
Сквозь тернии и волчцы продираясь.
Будь тверд и мужествен, старайся не свернуть,
Не заблудись, свой путь найти пытаясь.
Среди обид старайся не застрять,
Не тормози на полпути напрасно.
Учись любить врагов, чтоб ближе Богу стать,
Тогда скорей всего ты будешь счастлив.
Учись счастливым быть, когда непросто все,
Довольным быть всегда и благодарным,
И радуйся, чуть-чуть начав любить
Того, кто был тебе врагом коварным.
Будь тверд и мужествен в победе иль беде,
Отстаивая Истинное Слово,
Пусть мудрости пошлет Господь тебе,
Чтоб к старому не возвращаться снова.
Будь тверд и мужествен и не ругай судьбу,
Когда тебе покажется сверх силы
Твой крест, мозоль набивший не одну,
Смотри, чтоб твое сердце не остыло.
И если трудно будет, не робей,
На Бога уповай, не сомневайся.
Ты улыбайся, плачь, ты пой и пей
Живую воду, пой и снова кайся.
Будь тверд и мужествен в том, что тебе дано
Пройти, прожить и,устоявши в вере,
Достичь того, что Богом суждено,
Достичь небес - прекрасной вечной цели.
Прочитано 9158 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Malleus Maleficarum - Анастасия Козлова Это стихотворение я написала довольно давно, но вот сейчас прочла "Охота на ведьм" Павленко Натальи, и захотелось ответить ей.
