|
Раскоп мудрящего познанья - Людмила Солма
*) Приложение/пояснение:
Вчерашний день был, как и многие из нынешне последних и привычно-напряженных, плодотворно-рабочим и более/менее удачным... но, "утро вечера мудренее"?! возможно и так... наша "мудреность" порой бывает неожиданно-нечаянной, как и эта самая стихо-мысль, рожденная будто бы невпопад (на "вдруг" оттолкнувшись от первой фразы давнего чужого стихотворения, которое я взялась перечитать вновь уже после того, как записала этот мой нечаянно/негаданный опус):
«Гимн чердакам»
(©Новелла Матвеева)
Мир черенков (и черепков
Ползущей с крова черепицы)-
Чердак! Чертог луны-царицы,
Пристанище былых веков!
Здесь мысль плохих учеников
И та – парит, подобно птице...
1990-е
Муза моя - Господь - Владимир Кодебский
С Рождеством - Лариса Зуйкова
Уже несколько лет подряд на Рождество в Латвии не выпадал снег и в этом году такой подарок от Господа! >>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Снежный вальс. - Олейниченко Максим Сергеевич
Поэзия :
Отойди, сатана! - Сергей Сгибнев
Поэзия :
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
|
